Через вінничан Тягнибок став «хрещеним батьком»

Через вінничан Тягнибок став "хрещеним батьком"

Олег Тягнибок

Кандидат у Президенти й лідер українських націоналістів – про смертну кару, ядерний статус України і муніципальний банк для Вінниці

"Місто" продовжує цикл інтерв’ю з кандидатом у Президенти. І не "на правах реклами", а про те, що дійсно стосується Вінниці і насправді цікавить вінничан.

Сьогодні розмова з 41-річним Олегом Тягнибоком, якого дехто ще сприймає за націоналіста зі "шмайсером", що прагне воювати з Росією та репресувати усіх колишніх "комуняк". Діставшись до влади, графу "національність" у паспорті він поверне, але міряти циркулем голови не збирається. Так, Україна – для українців, але разом з представниками інших національностей.

Тягнибок – дійсно націоналіст. На цьому стоїть і його програма. Зокрема, "розрахунок на власні сили" у стосунках з НАТО і Росією. В економічному курсі: заборона торгівлі сільськогосподарською землею, заміщення імпорту продукцією національного виробника.

І ця програма знаходить своїх прихильників. Якщо у 2006 році на парламентських виборах "Свободу" Тягнибока підтримали лише 0,36% виборців, то у 2008-му, на виборах у Києві вони мали вже 2,08%, а 2009-го на виборах Тернопільської облради набрали 34,69%!

- Як часто доводилось пересікатися з вінничанами і чи є вони у Вашій команді?

- Один з моїх заступників, голова Київської міської організації Андрій Мохник – вінничанин. І в армії служив з вінницькими хлопцями. Пам’ятаю, як влітку 1990 року ми організували велопробіг до Запоріжжя на честь 500-річчя козацтва. У Вінниці тоді на майдані в центрі міста саме стояли намети – люди вимагали знести пам’ятник Леніну. У них ми і заночували. Саме місто мені тоді сподобалось. У мене, як у львів’янина, є певний комплекс через відсутність у нашому місті річки чи озера. А тут такий класний Буг. Звернули увагу, які тут дуже гарні дівчата. Затим нас вже у Гайсині пов’язала міліція. Слідчий погрожував, що напише в інститут про те, що я розповсюджував антисовєцьку літературу. Кажу йому, - пишіть, я тоді до Львова вернуся героєм J. Тоді ж ми познайомилися з чоловіком та жінкою із Оратівського району. За кілька місяців вони приїхали вже до нас. Були розписані, але не брали церковного шлюбу, бо дівчина нехрещена. Ми їм у Львові організували хрещення та шлюб. І я так став відразу хресним батьком дівчини та свідком на весіллі.

- Якої думки про сьогоднішню Вінницю

- Мені подобається ваше місто. Є кілька міст в Україні, де мені добре. У Києві я себе погано почуваю, а от у Вінниці я б жив.

- До речі, у нас раніше був штаб 43-ї ракетної армії. Тому є бачення на повернення Україні ядерного статусу, за що виступає Тягнибок. Мовляв, нереально…

- Я сам служив у ракетних військах. І перед декларуванням такої позиції ми радились з фізиками-ядерниками, військовими-ракетниками. Україна сьогодні абсолютно беззахисна. Але смішно говорити про повернення ядерного статусу вже сьогодні. Наразі можемо лише вернути право мати на це право. Ядерний статус можливий лише при стабільній економіці та адекватній, не теперішній, владі. Спеціалісти кажуть, що за три роки можна відновити ядерний цикл. Ми шоста держава в світі з видобутку урану, третя – цирконію, а головне – маємо одні з кращих у цій галузі наукові школи – київську та харківську.

- Чи не є категоричним повернення смертної кари, люстрації колишніх комсомольців та комуністів?

- Смертна кара має бути за найтяжчі злочини – проти нації, держави та особи, і буде ефективним методом боротьби з корупцією. Не дай Господи, але уявіть, що Україна вступає у війну, а у нас навіть немає смертної кари за зраду.

Але спочатку ми проведемо судову реформу, щоб унеможливити судові помилки. І самі злочини, за які передбачена смертна кара, мають бути визначенні на всеукраїнському референдумі. Щодо люстрації, то вона торкається не рядових комуністів та комсомольців, а функціонерів, особливо, останніх комсомольських ватажків. І це не тільки Тігіпко. Є такий собі віце-прем’єр Васюник, у минулому 2-ий секретар Міськкому комсомолу у Львові. Шлапак у секретаріаті Президента – останній перший секретар Львівського обкому комсомолу. Віра Ульянченко… Людям потрібно знати біографію усіх цих "героїв".

- А якщо вони хороші фахівці?

- Фахівці обходили державну казну, вигадувати схему. У цьому вони дійсно фахівці. Але вони не фахівці для побудови іншої держави. Їх виховали, що "Москва – столиця нашей Родины", там є ЦК, яке керує. І до цього часу в них перед Москвою трясуться колінця. Садити в тюрму ми нікого не збираємось, але й займати державні посади ці люди не мають.

- Що зробили б на місці Віктора Ющенка, якби стали президентом у 2005 році?

- Відразу розпустив парламент і призначив нові вибори. Ющенко не був новою людиною. Вся кумівська братія – це його друзяки. Які ж для них тюрми? Замість тюрем Ющенко почав з "царського плеча" роздавати посади своїм "любим друзям". Він переоцінив себе, сприйнявши отриману владу, як щось належне. Я провів би кілька публічних судових процесів. Це значно змінило б ситуацію у країні. Я б виконав програму, з якою йшов до влади.

- Яке Ваше бачення розвитку обласних центрів?

- Наше гасло: "Ні – самоврядності території, так – самоврядності населених пунктів". Громада обирає владу та має право її відкликати. Прозора система реєстрації прав на нерухомість через відкриті реєстри і кадастри. Створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Ліквідація залишків совєтської системи – ЖЕКів. Реконструкція "хрущовок". Людина, яка подає скаргу в міську раду, повинна мати можливість через 15 хвилин зайти в Інтернет і бачити, куди ця скарга йде і в кого вона лежить. Доступна інформація, хто приватизував який шматок землі. Часті квартальні, вуличні, міські референдуми та плебісцити. Наприклад, чи хочуть люди будівництва поруч багатоповерхового будинку чи магазину… муніципальний банк, через який поступали б всі кошти від місцевих зборів: штрафи, податки, інші платежі.